У поезії 'І тільки злість бував геніальна' автор висловлює своє невдоволення добротою, яка, на його думку, є непотрібною українській культурі. Він вважає, що злість є більш геніальною і корисною для суспільства. Автор також описує свої нерви, які настроєні на епохальний лад, і висловлює бажання щастя, яке він порівнює з тугим і солодким шоколадом.